Рецепція серіалу «Гра в кальмара» у світових медіа: причини популярності
10.17721/2522-1272.2022.81.1 
(DOI)
УДК 007:791.242:659.3(100)
Елліна Дмитрівна Циховська, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут журналістики, доктор філол. наук, професор,
0000-0002-2524-9991 (ORCID)
Резюме
У статті розглянуто феномен популярності південнокорейського антиутопічного серіалу «Гра в кальмара» («Squid Game»), який вийшов 17 вересня 2021 р. на стримінговому сер-вісі Netflix і став його найбільшим успіхом, а також глобальною культурною сенсацією за кількістю переглядів у принаймні 90 різних країнах. Багато світових медіавидань відреа-гували на цей успіх статтями не лише новинного характеру, а й власними гіпотезами щодо його причин.
Тому мета статті полягає у дослідженні причин популярності серіалу «Гра в кальмара» на основі розгляду рецепції провідних англомовних ЗМІ світу. Таким чином, об’єктом цієї розвідки стали повідомлення про «Гру в кальмара» в «BBC News», «BuzzFeed News», «CNN», «Financial Times», «Forbes», «London Review of books», «NBC News», «The New Yorker», «The Guardian», «The New York Times», «The Wall Street Journal», «The Washington Post», «Time», «New York Post», а також «Digital Trends», «Impakter», «The Sun», «The Straits Times», «Vox», «USA Today», «Vulture» тощо. Предметом – їх значеннєва палітра.
Було з’ясовано, що у ЗМІ серед причин популярності «Squid Game» перераховується світове зацікавлення корейським культурним продуктом; реклама у соцмережах від користувачів за принципом «word of mouth»; жанр «змагання на виживання»; тема «економічної нерівності», відома більшості споживачів; герої підібрані з різних верств населення, що сприяє емпатії;
У свою чергу можна вважати, що своєю популярністю «Squid Game» завдячує своїй актуальності, а саме: відображенню побоювань сучасного глядача щодо нестачі грошей та боргів, загостренню конспірологічних теорій з появою пандемії коронавірусу та знайомими з дитинства маркерами казок, що транслюють подібні сюжети, як у серіалі.
Розвиваючи згадку одного з журналістів про те, що неочікувана жорстокість шоу сприяє катарсису, вважаємо, що справді, серіал діє за схемою давньогрецького театру, де головною функцією спостереження за героями драми було очищення від власних страхів та проблем.
Ключові слова: «Squid Game»; серіал; гра; феномен «Netflix»; економічна нерівність; медіа видання; змагання на виживання; корейська культура.
