Роль партійної преси у виборчому процесі та політичній комунікації (на прикладі парламентської кампанії 2012 року)
DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2019.75.8
УДК 007:324:070(477)”2012”
Роль партійної преси у виборчому процесі та політичній комунікації (на прикладі парламентської кампанії 2012 року)
Пересада Віталій Геннадійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, аспірант
Резюме
Мета визначити роль партійної преси у виборчому процесі та політичній комунікації на прикладі виборів до Верховної Ради України 2012 р.
Проаналізовано класичну партійну та короткотермінову партійну періодику за тематичною спрямованістю, змістовною наповненістю публікацій, політичною та ідеологічною заангажованістю на прикладі офіційних друкованих періодичних видань провідних політичних організацій – «Комуніст», «Свобода», «Всеукраїнські вісті» та партійну короткотермінову періодику, що розповсюджувалась у час проведення парламентської кампанії 2012 р.
Аналіз партійної легальної і нелегальної преси у період проведення парламентської виборчої кампанії зумовлений різким збільшенням її накладів та найменувань, а також підвищеним до неї зацікавленням широких кіл реципієнтів, майбутніх виборців.
Методи. У статті використано такі загальнонаукові методи дослідження:
- Метод абстрагування, який уможливив визначення основних категорій наукової роботи масовокомунікаційного спрямування: партійна періодика, прихована партійна преса, виборча періодика тощо.
- Метод моделювання, за допомогою якого виокремлювалась роль партійної преси у виборчій кампанії, передбачався її вплив на кінцеве волевиявлення виборців.
- Метод аналізу, який забезпечив системне дослідження функціонального призначення партійних періодичних видань у виборчій кампанії.
- Метод індукції та дедукції, який сприяв чіткішому визначенню призначення партійної преси в інформаційному забезпеченні виборчої кампанії.
У дослідженні також використаний метод порівняння.
Результати і висновки. Встановлено, що у виборчій кампанії 2012 року партійна друкована періодика відіграла помітну, проте далеко неоднозначну роль. Значна частина суб’єктів виборчого процесу недооцінила або знехтувала значенням офіційних партійних друкованих органів, зосередившись на виданні альтернативної, дешевої і примітивної продукції (спецвипусків, інформаційних бюлетенів і под.). Партійні виборчі видання через свою заангажованість не могли дати виборцям об’єктивного уявлення про хід виборчого процесу та внутріпартійні тенденції, тим більше формувати їх усвідомлений вибір. Виборча практика партійних видань засвідчила масову неадекватність при вирішенні типових агітаційно-пропагандистських завдань (декларативність, популізм, мітингова риторика, акцентовані наголоси на другорядних аспектах тощо). Поширеною практикою виборчої кампанії-2012 стало застосування неетичних методів міжпартійної конкурентної боротьби («джинси» і «чорнухи»), а також використання напівлегальних і нелегальних видань для маніпуляцій громадською думкою та провокацій.
Ключові слова: партійні періодичні видання; партійна газета; партія; виборча кампанія.
75_8[download url=”http://www.scientific-notes.com/wp-content/uploads/2020/01/75_8.pdf” title=”Link to the article’s PDF-file”]