Місце та структура конспірології в дискурсі коронаскептиків в Україні

DOI: 10.17721/2522-1272.2023.84.10  

УДК 316.658: 614.4:578.834.1(477)

Зубар Петро Максимович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут журналістики, аспірант,
0000-0002-1538-8218

Резюме

Метою дослідження було виявити місце та структуру теорій змови в комунікації українських коронаскептиків щодо COVID-19.

Проведено контент-аналіз 200 відео з 15 найпопулярніших YouTube-каналів українських блогерів-коронаскептиків, щоб ідентифікувати конспірологічні меседжі. Проаналізовано меседжі і визначено ступінь їх узгодженості та місце кожного з них у наративному полі. Метод дискурс-аналізу використано для визначення ролей авторів каналів, які вони грають для формування цього поля.

У результаті виділено вісім найпоширеніших конспірологічних меседжів, які узгоджені між собою та формують єдине наративне поле глобальної теорії змови. Деякі з цих меседжів є фундаментальними, а інші – допоміжними.

Дослідження свідчить, що конспірологічні меседжі посідають важливе місце в комунікації українських коронаскептиків: вони присутні в понад половині проаналізованих відео, а деякі автори поширюють усі виявлені різновиди меседжів. Значна частина цих меседжів має зв’язок з російським стратегічним наративом, а також з рухом «суверенних громадян», який набуває популярності в різних країнах.

Отримані дані сприятимуть кращому розумінню антивакцинної риторики та створенню підґрунтя для розробки контрнаративу, що сприятиме ефективнішій боротьбі з дезінформацією та конспірологією в українському медіапросторі.

Ключові слова: дискурс; блогери; YouTube-канали; медіаграмотність; наратив; теорія змови, конспірологічні переконання; маніпулятивність; COVID-19; соціальні мережі.

Завантажити PDF статті

Previous Article
Next Article