Семантико-експресивний потенціал знаків пунктуації в заголовках (на матеріалі заголовків статей сайта OtiumPortal)
DOI 10.17721/2522-1272.2024.85.2
Наталія Петрівна Шумарова,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Навчально-науковий інститут журналістики, професор, доктор філологічних наук,
0000-0003-0766-8807
Резюме
Метою статті є визначення семантичного й експресивного потенціалу заголовків завдяки вживанню знаків пунктуації. Матеріалом дослідження стали тексти студентів – майбутніх журналістів, присвячені темі подорожей і оприлюднені на сайті OtiumPortal упродовж 2022-2024 рр.
Методи, використані в дослідженні, зумовлені завданнями, які треба реалізувати для досягнення мети. Було застосовано метод суцільної вибірки, зіставно-порівняльний і метод семантичного аналізу, що дозволили виявити семантичні і експресивні конотації, які проявляються в заголовках під впливом вживання знаків пунктуації.
Аналіз засвідчив, що знаки пунктуації, вживані в заголовках, виконують дві основні функції, заради яких і були внесені в заголовок, – семантичну, що полягає у передаванні і форматуванні фрагментів змісту інформації, та експресивну, що покликана увиразнювати цей зміст і породжувати емоції і зацікавленість читача.
З трьох видів «крапкового комплексу» – крапка, двокрапка, три крапки – крапка є пунктуаційним знаком з найбільш розмитими позиційними можливостями, вона легко і без втрати змісту замінюється на двокрапку і тире, що свідчить про певну «дефункціоналізацію» знаків. Водночас як семантична пауза, символ закінчення, крапка несе в собі подвійний смисл – кінця сказаного і початку чогось нового, перед пізнанням якого треба зробити паузу.
Найбільшу смислову потужність реалізує двокрапка, яка є найчастіше вживаним знаком в аналізованих заголовках. Найуживанішими виявилися моделі різних позиційних відношень об’єкта з його характеристиками, місцем і метою взаємодії.
Поодинокі випадки вживання в заголовках трьох крапок демонструють значний експресивний потенціал цього знака і з семантичного погляду прогнозують непередбачуваність подальшого змісту.
Кома, тире і знак оклику в заголовках вживаються відповідно до правил «Українського правопису» (2019).
Знак питання в заголовках виконує свою пряму функцію, його відсутність в заголовках з непрямим питанням може свідчити про зміну комунікативних позицій «автор: читач».
Нарощення смислу відбувається завдяки ефекту несподіваності появи знака і збагачується експресивними відтінками.
Ключові слова: заголовок; знаки пунктуації; семантична функція; експресивна функція
02_nz_85_24