Лексико-семантичні анормативи в журналістських текстах (на матеріалі новинної стрічки УНІАН)
DOI: 10.17721/2522-1272.2023.83.2 
УДК 070:808.2:81‘271.14=161.2
Мариненко Ірина Олегівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут журналістики, доцент кафедри мови та стилістики, канд. філол. наук
0000-0002-2836-758X
Резюме
Стаття присвячена класифікації й аналізові лексико-семантичних відхилень від мовних норм у матеріалах новинної стрічки УНІАН. Зважаючи на драматичні події в нашій державі упродовж останніх півтора року, громадяни значно активніше споживають інформаційний продукт, з нього ж черпають знання з української мови, прагнучи вдосконалити їх саме в такий спосіб. Проте не всі журналісти сумлінно виконують свій професійний обов‘язок, припускаючись у текстах різноманітних девіацій, зокрема й лексико-семантичних. Метою цієї розвідки було визначення помилкогенних лексичних норм у медіатекстах для привернення уваги до них авторів публіцистичних матеріалів. Визначено, що всі зібрані анормативи поділяються насамперед на умисні, свідомо використані журналістами в тексті і неумисні, спричинені низькою фаховою компетенцією авторів. З-поміж умисних девіацій часто трапляються недоречно вжиті емоційно-експресивні та стилістично марковані лексеми, як-от розмовні, жаргонні, лайливі й вульгарні слова. Цілеспрямоване використання таких мовних одиниць має на меті привернути увагу до публікації, що не може бути виправдане, виходячи з вимог до мовлення інформаційних текстів. До неумисних девіацій належать семантично модифіковані лексеми; тавтології та плеоназми; сплутування значень паронімів і міжмовних омонімів; інтерфереми й росіянізми як свідчення фахової недбалості і неуважності до створюваних матеріалів. Значна кількість зібраного протягом місяця матеріалу свідчить про неналежне ставлення журналістів новинного агентства до фахових обов‘язків. Адже саме новинні тексти на сьогодні належать до найбільш читаних, звідки громадяни поповнюють свій лексичний запас, дізнаються правила вживання слів і їх сполучуваності. Усунення перерахованих проблем дасть змогу підвищити мовну компетенцію як самих журналістів, так і читачів їхніх матеріалів.
Ключові слова: анорматив, семантична девіація, інтерферема, заголовок.
